9-А Українська література
26. 29.09.2023
Перекладна література .Біблія — видатна пам'ятка світового письменства
У Біблії більше тисячі сторінок, «Книга книг» – найцінніша пам’ятка духовної культури людства. З точки зору церкви і віруючих, Біблія – це священна книга, одкровення самого Бога, дане людям. З точки зору вчених, які вивчали історію єврейського народу, мовою якого вона спочатку була написана, Біблія – це зібрання найрізноманітніших творів, що писалися століттями різними авторами. Які б суперечки не точилися навколо цієї книги, беззаперечним є факт, що Біблія – це священна книга християн та іудеїв.
Коли ж писалася Біблія? Вважають, що твори, які містить ця книга писалися з ХІІ століття до нашої ери до ІІ століття нашої. Складається вона з двох частин – Старого та Нового Заповітів. До Старого Заповіту входить 50 книг, а до Нового — 27. Хто ж автор Біблії? Враховуючи, що написання цієї найдавнішої у світі книги тривало багато століть, її творили представники шістдесяти поколінь — тож автор у Біблії не один. Дослідники нараховують понад сорок творців Біблії. До того ж Біблію писали в Азії, Африці та Європі трьома мовами — давньоєврейською, арамейською й грецькою. Започаткував Книгу Книг Мойсей, а завершили апостоли Христа.
Як уже було зазначено, Біблія складається з 2 частин — Старого
й Нового Заповіту.
- Чи відомо вам, з чим пов’язаний поділ Біблії на Заповіти?
Абсолютно правильно! В основі поділу Біблії на Старий та Новий Заповіти є народження Ісуса Христа. Але що тоді включає у себе Старий Заповіт? І яким, власне, він є?
Старий Заповіт містить історію й головні положення першого завіту, передані через Мойсея. Його зміст визначається Божим планом спасіння людини й реалізацією цього плану в ході історії.
Християнські богослови схильні виділяти чотири групи старозавітніх книг: законодавчі, історичні, поетичні або книги мудрости, пророчі.
Законодавчі книги або Тора – це перша й найважливіша частина Старого Завіту. Її ще називають П’ятикнижжям Мойсеєвим. Це справді п’ять книг: Буття, Вихід, Левит, Чисел, Второзаконня. Дещо окремо стоїть перша з цих книг, книга Буття – вона увібрала в себе розповіді, що зберігалися усно до часів Мойсея й були записані, напевне, разом із записом Закону, одержаного на Синайській горі. В перших розділах книги Буття наводиться історія створення світу за шість днів, опис раю-Едему, перебування в ньому перших людей Адама і Єви та їхнього гріхопадіння, нащадків Адама і Єви, біблійного потопу, з якого врятувалася лише родина Ноя, початок післяпотопної історії, побудова Вавилонської вежі та розселення нащадків трьох Ноєвих синів: Сима, Хама та Яфета, з яких виводяться всі народи землі.
Пропоную вам познайомитись з легендою про Вавилонську вежу.
Робота над змістом твору «Вавилонська вежа»
Читання твору учнями
Бесіда за питаннями
- Про що розповідає цей твір?
- Для чого люди будували вежу?
- Як це сприйняв Бог?
- Як він зупинив людей?
- Як ви вважаєте, яким за жанром є цей твір? Відповідь обгрунтуйте.
- Слово вчителя
Отже, перша частина книги Буття багата на легенди, і «Вавилонська вежа» є однією із них, а крім того й фразеологізмом, яке зараз тлумачать як «справа, яку ніколи не буде завершено».
А про що ж тоді йде мова у другій частині цієї книги?
Друга половина книги Буття знайомить нас із життям людини на ім’я Авраам і його родини – дружини Сари, дітей, онуків. Авраам, Ісаак і Яків складають три покоління праотців – патріархів єврейського народу. Вони вели кочовий спосіб життя. Приблизно тридцять вісім століть тому вони подорожували, разом із дружинами, дітьми, майном і чередами по території сучасної Сирії, Ізраїлю і Єгипту.
Наступні чотири книги з’явилися вже як опис подій, пов’язаних із виходом нащадків Якова з Єгипту, очолюваним найбільшим із пророків Мойсеєм. Центральною подією виходу стало дарування Закону на Синайській горі. Сконденсований у десяти заповідях Мойсеїв закон відомий ще як Декалог.
Давайте ж познайомимось і ми з легендою про Мойсея.
Робота над змістом твору «Легенда про Мойсея»
Бесіда за питаннями
- Кого і за яких обставин було знайдено на узбережжі річки?
- Що відомо про поселення Йосифа в Єгипті? Як до нього ставився народ?
- Яким чином єгипетський цар переслідував євреїв?
- 3 приводу чого мати вимушена була приховувати сина, коли дитина трохи підросла? Що вона для цього вирішила?
- За яких обставин царівна побачила немовля біля річки? Як вона зреагувала на знахідку?
- Як Мойсей виховувався і навчався у фараона?
- 3 чим не міг примиритися юнак?
- Що спонукало Мойсея залишити двір фараона? Де він знайшов притулок?
- Яка подія здивувала хлопця, коли він випасав худобу?
- 3 якою промовою звернувся Бог до Мойсея?
- Чому завдання, надане Богом, виявилося непосильним для юнака?
- Як він мав переконати євреїв йти за ним?
- Як почав карати Бог єгиптян, коли фараон не дозволив покинути ізраїльтянам Єгипет?
- Через що цар вимушений був погодитися відпустити євреїв з країни?
- Чи пожалкував він про це?
- Яке диво допомогло ізраїльтянам утекти він фараонового війська?
- Яка проблема виникла у народу, коли вони покинули Єгипет?
- Що збирали ізраїльтяни кожного ранку?
- Що ще вчинив Мойсей, щоб люди повірили в існування Бога?
- Чи є у цій легенді фразеологізми? Які саме? Яке їх значення?
7.4. Літературний аналіз твору
Тема: розповідь про народження, виховання і змужніння Мойсея, виконання ним Божої місії виведення ізраїльтян із Єгипту
Ідея: возвеличення вільного і щасливого життя, яке необхідно здобути шляхом боротьби з гнобителями та вірою у Бога
Рід: епос
Жанр: легенда
- Слово вчителя
Як ми вже з вами з’ясували, крім так званої «Тори», законодавчих книг, Старий Заповіт включає у себе книги історичні, поетичні та пророчі.
До історичні книг належать: Ісуса Навина, Суддів, 1-4 Царств, 1-2 Параліпоменон, 1-3 Езри, Товита, Юдити, Неємії, Естери, 1-3 Маккавеїв. Ці книги оповідають про історію Божого народу за різних часів та різних правителів, зокрема у книгах Маккавеїв мова йде про часи наступників Олександра Македонського.
До поетичних книг належать книги Йова, Псалмів, Притч Соломона, Екклезіяста, Пісні пісень.
Особливу художню цінність мають звертання до Бога у формі пісні, цей жанр релігійної лірики називається псалмом. Автором більшості псалмів уважають царя Давида (звідси й назва — Давидові псалми). Ці пісні-звертання за тематичними особливостями поділяють на: благальні, у яких народ, що страждає від голоду чи війни, благає Бога про допомогу; псалми-гімни, що уславлюють Бога; псалми-подяки за вислухані молитви й історико-повчальні псалми. Вони зібрані в Псалтирі — книзі Старого Заповіту. Переспіви біблійних псалмів наявні в поетичній спадщині Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Івана Франка, Ліни Костенко.
Пророчими книгами є: Ісаї, Єремії, плач Єремії, Варуха, послання Єремії, Єзекіїла, Даниїла і ще 12 «малих пророків». Вони були пов’язані з історичним моментом, у контексті котрого виголошувалися, й закликали до навернення від гріха, до послуху Богові, застерігаючи від майбутнього Божого гніву й суду. Історичні катастрофи інтерпретуються пророками як здійснення Божого суду над Його народом. Все відчутніше лунає звістка про Месію. У пророків можна знайти приховані деталі майбутнього приходу Спасителя. Особливо це стосується пророка Ісаї, котрого за рясноту деталей опису майбутнього приходу Месії навіть називають «старозавітнім євангелистом».
Як бачимо, Старий Заповіт Біблії є справжнім джерелом творів різножанрових та напрочуд цікавих. І загалом, Біблія є такою книгою. Саме тому з часів прийняття християнства вона була найзатребованішою книгою, і, до речі, залишається бестселером у наш час. Але враховуючи, що вона писалася приблизно 14 століть, різними мовами, для початку потрібно було її перекласти, щоб донести зміст для простих людей. Загалом, повний текст Біблії перекладено більше, ніж на 450 мов, у той час як окремі частини перекладено на понад 2000 мов. Що стосується нашої історії, то перші згадки про вже наявні переклади Євангелія та Псалтиря на давньоукраїнську мову відносяться до часів перебування святих Кирила і Мефодія у Херсонесі у 860 чи 861 роках. На початку XVI ст. Франциск Скорина видає у Празі «Біблію руську» (1517—1519 рр.): ряд старозавітних книг, мова яких, маючи простомовні ознаки, дещо відрізнялась від поширеної тоді серед слов’янських народів книжної церковнослов’янської мови.
Перші переклади окремих частин Біблії сучасною українською літературною мовою було здійснено в першій пол. XIX ст. Маркіяном Шашкевичем.
Перший повний переклад Біблії українською мовою здійснив Пантелеймон Куліш. Свою працю він розпочав у 1860-х роках. 1869 року до нього приєднався Іван Пулюй (пізніше — відомий вчений-фізик), який, незважаючи на свій молодий вік, мав глибокі знання з богослів’я та знав деякі класичні мови. У 1881 Наукове товариство імені Шевченка опублікувало у Львові Новий Заповіт у їхньому перекладі. Праця над Старим Заповітом тривала. Загадкова листопадова пожежа 1885 року на Кулішевому хуторі Мотронівка стала трагічною сторінкою в історії української Біблії, під час пожежі згорів рукопис перекладу Старого Заповіту. Перекладачі знову починають працювати над перекладом Старого Заповіту від самого початку. Завершив переклад уже після смерті Пантелеймона Куліша Іван Пулюй разом з Іваном Нечуй-Левицьким. Лише 1903 року Британське та закордонне біблійне товариство видало першу повну українську Біблію («Святе письмо Старого і Нового Завіту») у перекладі П.Куліша, І.Пулюя та І.Нечуя-Левицького. На теренах України цей переклад вперше був виданий лише у 2000 у Києві.
Кулішевий переклад Святого Письма був першим, але не останнім. Вже через неповних двадцять років після виходу в світ першої української Біблії професор Іван Огієнко, міністр освіти і віросповідань молодої Української Народної Республіки, розпочав другий переклад. Безпосередня робота над ним тривала з 1917 по 1940 рік. Виносячи на суд громадськості давно омріяну ідею нового перекладу Святого Письма українською мовою, Іван Огієнко зазначав: «…Ми надзвичайно потребуємо такого перекладу Біблії, що був би зроблений сучасною літературною всеукраїнською мовою. Перекласти цілу Біблію — а в першу чергу Новий Заповіт треба такою літературною мовою, що стала б зразковою бодай на перші 50 літ. Мусимо мати переклад, що став би найкращим підручником вивчення української мови. Без цього нормальний розвій нашої літературної мови не матиме так їй потрібного „каменя наріжного“, бо треба, щоб і селянські маси — головний читач св. Письма — призвичаювалися до доброї літературної мови.»
Перший, незначний наклад перекладених Огієнком чотирьох Євангелій (від Матвія, Марка, Луки, Івана) побачив світ 1937 року у Львові, а 1939 року — додрукований у Варшаві. Повний переклад вийшов друком 1962 року в Лондоні.
Третій повний переклад Біблії українською мовою називають «римським», оскільки перекладач Іван Хоменко — видатний український філолог, священик, біблеїст, працював переважно в Римі та на острові Капрі. Організація перекладу, підготовка тексту і видання здійснювалися під егідою і безпосереднім контролем духовного керівництва Української Греко-Католицької Церкви, яке перебувало в той час на еміграції в Італії. Цей переклад побачив світ невдовзі після перекладу Огієнка, в 1963 р. у видавництві Отців Василіян у Римі
22.09.2023
ПОКЛИКАННЯ НА ВІДЕОЗУСТРІЧ у Google Meet
Коментарі
Дописати коментар