6-Г Українська мова

 Покликання на електронний підручник https://pidruchnyk.com.ua/2591-ukrmova-6-klas-zabolotnyi-2023.html

09.04.24

Відмінювання числівників на означення цілих чисел

1.Перегляньте відеопояснення.

2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 535, 536.

Домашнє завдання: вивчити правила(§62).

Тренувальні вправи

1. Повторіть правила(§62).

2. Виконайте такі вправи: 539, 543, 544.

Домашнє завдання: повторити правила, вправа 546.

Відмінювання дробових і збірних числівників

2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 549, 551.

18.03.24

Написання прізвищ прикметникової форми

Узагальнення вивченого з розділу

2.Виконай тренувальні вправи (509-512).

Домашнє завдання: підготуватись до к.р., повторити §49-58.

05.03.24

Написання н і нн у прикметниках

Перегляньте навчальне відео, виконайте запропоновані вправи.

Вивчити правила(§56), виконати вправу 493.

29.30..01.

Написання не з іменниками

1. Попрацюйте з підручником!  Опрацюйте §46.

Виконайте вправу 407, 410.

Домашнє завдання: вивчити правила (§46), вправа 414.

31.01

Правопис складних іменників

1. Перегляньте відеопояснення або опрацюйте §47.

2. Попрацюйте з підручником! Виконайте вправу 417, 420.

Домашнє завдання: вивчити правила (§47), вправа 423.

31.01

22.01.24.  23.01.24.

Відмінювання іменників III та IV відмін

1. Перегляньте відеопояснення.

2. Виконайте тренувальні вправи. 

2.1 Установіть відповідність.  Запишіть фразеологічні звороти. Визначте відмінок іменників III відміни.

 

1.      День і ніч                              А дуже багато чогось

2.      Кров ударила в голову      Б стан сильного хвилювання

3.      Розкидати сіті                    В постійно, цілодобово

4.      Збиватися з путі                Г підступно намагатися підкорити когось

5.      Хоч гать гати                     Ґ починати робити помилки, погані  вчинки

2.2. Попрацюйте з підручником(вправа 358, 368).

Домашнє завдання: вивчити правила (§40,41);

18.01 24

Тема уроку. Відмінки іменників. Кличний відмінок. Особливості написання іменників у кличному відмінку.

Поза відмінами знаходяться:

1. Іменники, що вживаються тільки в множині: сани, Гімалаї;

2. Невідмінювані іменники та іменники іншомовного походження: амплуа, боа, парі, таксі, ательє;

3. Прізвища, зокрема жіночого роду: Сидоренко, Бальзак, Сєдих;

4. Абревіатури: ООН, заввідділом.

Подані іменники поставте у форму кличного відмінка.

Галина Петрівна, Галя, Ганна Сергіївна, Ганя, Софія Федотівна, Соня, мама, матуся, сестра, молодиця, вулиця, робітниця, круча, листоноша, мрія, Микола, Миколка, Ілля, Лука, Євгенія Романівна, Женя, Тетяна Тимофіївна, Ярослава Мирославівна, Юлія Борисівна.

28.11.23

Узагальнення вивченого з розділу

1. Від поданих слів утворіть прикметники за допомогою суфікса -ськ-. Усно поясніть зміни приголосних.

Чехія, Кавказ, Сиваш, солдат, люди, Будапешт, Кривий Ріг, Коломия, юнак, матрос, казах.

• Від поданих слів утворіть іменники за допомогою суфікса -ств-. Усно поясніть зміни приголосних.

Юнак, товариш, птах, овочівник, хлібороб, виробник, брат, жінка.

• Від поданих слів утворіть іменники за допомогою суфікса -ин-. Усно поясніть зміни приголосних.

Чернівецький, черкаський, галицький, панський, козацький, батьківський.

2.запишіть слова. Усно обґрунтуйте їх написання.

Працездатний, краєвид, сторічний, білолиций, пів вишні,  пів Одеси, півколо, ООН, ощадкаса, 5-зірковий, лікар-терапевт, віцепрезидент, гіперактивний, унтерофіцер, військово-патріотичний, бузково-білий, солодкий-пресолодкий, більш-менш, часто-густо, перекотиполе.

Домашнє завдання: підготуватись до к.р.(повторити §19-26).

23.11.23

Написання слів з пів

1. Перегляньте навчальне відео НАТИСНИ ТУТ

2. Уважно прочитайте параграф 26. Виконайте вправу 217, 221.

Домашнє завдання: вивчити правила.

06.11.23

Узагальнення вивченого

1. Пригадай правила!

2. Виконай тренувальні вправи (150,155).

Домашнє завдання: підготуватись до к.р., повторити правила (§5-17).

30.10.2023

Джерела українських фразеологізмів

Перегляньте відеопояснення, виконайте запропоновані вправи ⇩

17.10.2023

Урок культури мовлення. Правильне вживання слів

Пригадай! НАТИСНИ ТУТ

Виконай 116 та 117 вправу.

Домашнє завдання:  повторити правила.

1210.2023.  13.10.2023.

Активна й пасивна лексика української мови: застарілі слова (архаїзми й історизми), неологізми

Загальновживані й стилістично забарвлені слова

Мова  — живий організм. Вона народжується, розвивається, гасне. Українська мова зараз проходить етап розвитку, і від її носіїв залежить, коли настане період зникнення. Нашамова  весь час змінюється,  поповнюючись новими словами, удосконалюючись і збагачуючись.

 

Та поліпшення й удосконалення словника залежить не тільки від нових слів. Окремі слова випадають, зникають, якщо вони застаріли. Таким чином у розвитку лексики відбуваються два процеси: збагачення мови  новими словами й усунення з мови зайвих, застарілих слів.

 

У мові в будь-який період її розвитку існує активна і пасивна лексика.

 

До активної лексики сучасної української літературної мови належать усі слова, які щодня вживаються в різних її формах і стилях. Така лексика обіймає слова, поширені в загальнонародному вжитку (вікно, ходити, міський тощо). Характерною ознакою активної лексики є насамперед її сучасність, використання у будь-якій сфері діяльності людей.

До пасивної лексики належать усі слова, що вживаються в мові рідко, які не є повсякденними у спілкуванні людей. У складі пасивної лексики перебувають усі застарілі слова, що вже вийшли або виходять із звичайного вжитку в літературній мові, або нові слова, які недавно виникли і не стали загальновживаними в ній чи активно не використовуються.

За частотою вживання всю лексику сучасної української літературної мови можна поділити на три групи: а) слова звичайні, сучасні, б)  застарілі слова і  в) нові слова, або неологізми.

Застарілі слова 

Історизми — слова, що застаріли і вийшли з ужитку тому, що зникли ті предмети й поняття, які називалися цими словами.

Назви предметів одягу, які носили колись, а тепер зовсім не носять (жупан, запаска, очіпок),

назви зниклих побутових понять (досвітки, світилка),

забутих знарядь праці (соха, ступа),

назви старовинної зброї (арбалет, рогатина, сагайдак),

старовинних мір (корець, локоть, аршин, верства),

монет (гривеник, шеляг, червінець),

назви колишніх професій (гутник, стельмах, бондар),

представників неіснуючих тепер соціальних груп населення (боярин, дворянин, батрак, хлоп, поміщик, челядь, кріпак),

установ (земство, губернія, волость),

адміністративних посад (губернатор, соцький, урядник, гетьман, хорунжий, обозний).

Історизми використовуються лише в творах на історичні теми. Багато їх можна знайти в творах Т. Шевченка й І. Нечуя-Левицького, романах Р. Іваничука, «Диво», «Євпраксія» П. Загребельного тощо.

 

Архаїзми  вийшли зі складу активної лексики тому, що були витіснені іншими, які мали з ними однакове значення.

Весь — село, всує — даремно, вия — шия, зріти — бачити, зигзиця — зозуля, піїт — поет, ланіти — щоки, уста — губи, ректи — говорити, чело — лоб.

Архаїзми, як і історизми, в художній мові використовуються насамперед для створення колориту тієї доби, про яку написаний твір, для реального відтворення тогочасної мови.  За допомогою таких слів створюється піднесений, урочистий стиль.

…Ось і ворога відбито,
Все минуло: гнів і жах…
Кревні плачуть над борцями,
Що звалилися в боях.

На сумних могилах тужать
І справляють тризну там
І несуть на сизі гори
Жертви праведним богам.
 

(«Княжа Україна»  О. Олесь.)

Неологізми

Неологізми — це нові слова (від грецьких neos — новий, logos — слово), вони з'являються в мові у всі періоди її розвитку. Якщо архаїзми виходять з ужитку, то неологізми поповнюють словниковий склад мови. Кожне нове слово, що з'являється в літературній мові, є неологізмом доти, поки воно не стає загальновживаним, загальнолітературним і перестає сприйматись як нове. Зазвичай не входять до активного лексичного запасу й індивідуальні неологізми, створені окремими письменниками.

Не дивися так привітно, яблуневоцвітно (П. Тичина). Зазимую тут і залітую, в цій великій хаті не своїй у кутку відтихну, відлютую (М. Вінграновський).

Причини появи неологізмів можуть бути різні. Багато з них з'являється в мові тому, що виникають нові предмети, явища, яким потрібно дати назву (телефон, принтер, інтернет, біометрика). Поява деяких неологізмів зумовлена потребою дати предметові нову, більш зрозумілу або більш точну назву.

Гвинтокрил, порохотяг, безвіз, медіа-простір, ЗЗСО (заклад загальної середньої освіти замість ЗОШ — загальноосвітня школа), зво (заклад вищої освіти замість вуз, виш).

02  03.10.2023

Подвоєння букв у загальних і власних назвах іншомовного походження

М'який знак у словах іншомовного походження

Перегляньте навчальне відео, виконайте запропоновані вправи ⇩

1. Переглянь відеопояснення.

2.  Виконай вправу 57, 58, 61.71.72

Домашнє завдання: вивчити правила(§7.8.

25. 26  09.2023.

Групи слів за походженням: власне українські та іншомовного походження (запозичені). Лексичні помилки

1. Переглянь відеопояснення.

2. Попрацюй з підручником! Виконай вправу 36 та 41.

Домашнє завдання: вивчити правила(§5), виконати вправу 43.

19.09.2023.

Тема.Повторення та узагальнення вивченого.Тренувальні вправи

. 1.Прочитайте виразно текст. Якщо в ньому не вистачає розділових

знаків – доставте їх.

1.Український народ творив свою мову упродовж віків.

2.Колективна пам’ять народу – творця береже слово а в ньому - і своє

безсмертя.

3.У сові рідної мови захована якась таємнича сила що в неповторному

поєднанні звуків несе чарівну мелодію мови

.2.Виразно прочитайте текст. Підкресліть всі члени речення.

Українська мова має свою особливу музикальність. Ця незбагненна душа

нашої мови, як золотоносна ріка, виблискує хвилями народної пісні,

переливається в душі нації, творить почуттєву нерозривність українського

серця й української землі.

Українська мова за своїми виражальними можливостями, історичними

надбаннями в пісенній і літературній галузі належить до найрозвиненіших

мов світу ( Д.Павличко).

Знайдіть у реченні однорідні члени. Виконайте морфемний розбір виділених

слів.